ПЕРЕДВІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДВІСТИ́ТИ, іщу́, істи́ш, док., перех. і без додатка.
1. Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. Міркуючи про майбутнє світу, люди все ясніше усвідомлюють, що історія рухається так, як передвіщали Маркс і Ленін (Рад. Укр., 21.Х 1961, 1).
2. Бути ознакою наближення, настання чого-небудь. Високий, чистий дзвін коси передвіщав мені радість і втіху — косовицю (Довж., Зач. Десна, 1957, 474); Передранкове небо було покрите хмаринками зі світлими бліками [полисками], які передвіщали, що ось-ось із-за гір покажеться сонце (Томч., Готель.., 1960, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 165.