ПЕРЕКИДА́ТИСЯ1, а́ється, недок. Пас. до перекида́ти1.
ПЕРЕКИДА́ТИСЯ2, а́юся, а́єшся, недок., ПЕРЕКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. через що і без додатка. Різким рухом усього тіла, кидком переміщатися з одного місця на інше, через що-небудь. Поки там один скочив, перекинувся, мов собака, через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (Фр., IV, 1950, 18); Взявся [Терешко] за паколи високого тину. Спробував ще раз зідратися, але не зумів, кинувся вдруге — теж посковзнувся. Тоді він хутко скинув кожуха, перекинув його в загороду і, плюнувши в долоні, враз перекинувся й важко гупнув на мерзлі кізяки (Епік, Тв., 1958, 403); // з чого на що, на чому і без додатка. Різким рухом міняти положення свого тіла, повертатися з боку на бік. Леонід Семенович ліг в постіль і довго не міг заснути. Він довго перекидався з одного боку на другий і все думав про Ватю (Н.-Лев., IV, 1956, 173); В безсонні в темряві перекидаються [вітробалчани] на постелі, схвильовані курять мовчки, зітхають і прислухаються до шуму поводі (Головко, II, 1957, 395); Як плітка, він перекинувся лицем угору. Вода його піддержувала (Мирний, І, 1954, 248); Лежати б отак, як у дитинстві, і дивитися в небо, доки в очах не затуманиться. А потім перекинутись ниць до землі, щокою до трави (Вільде, Сестри.., 1958, 524); // Швидко перевертаючись через голову або через бік, займати попереднє положення. Сердешний звір перекидався, Плигав, вертівся і качався (Котл., І, 1952,101); В кутку біля лазні — трапеції, турніки, бруси та інше гімнастичне причандалля. Там стрибають, плигають, перекидаються і стають дибки (Смолич, II, 1958, 46); Ой же й турмани є в отця Сидора! Як вони перекидаються в повітрі — і через голову, і через хвіст! (Донч., III, 1956, 102); // Рухаючись, перекочуватися, перевалюватися через що-небудь. Перехопившись через гору, здалека побачили ми Ненаситець. Через гребінь скель, неначе біла грива, перекидалась хвиля і котилась з гори по каменюках (Стор., І, 1957, 240).
2. Переміщатися в інше місце перебування, проживання і т. ін. Чотири роки по степах по тих ви́ганяв [дід Матвій]… А потім на Чорномор’я перекинувся… До козаків… (Вишня, І, 1956, 33); — Може, на інші краї перекинулась [Ганна], а може, й зовсім де-небудь баламутну свою голову загубила… (Гончар, II, 1959, 139); // Переноситися в уяві в інший час, інше оточення. — Перекиньтесь в період п’ятнадцять років тому, — почав я вигадувати, — і уявіть собі юнака, що прагне визволення свого краю від царського гніту (Досв., Вибр., 1959, 119); // Змінювати рід занять, інтереси, об’єкт зацікавлення і т. ін. Як Андрій бувало оступиться за жінку й скаже: — Та годі, мамо, чого ви вже її так їсте? — То вона зараз на нього перекинеться: — А ти такий, сякий сину, ти проти матері йдеш? (Григ., Вибр., 1959, 244); Ледве не постраждав [Шютце] на передовій за необережне слово про жахи кровопролиття, насилу викрутився і перекинувся з знаннями російської мови на перекладацьку службу (Ле, Клен. лист, 1960, 241); // у що, на що, до кого — чого. Переходити на бік противника або змінювати свої погляди, переконання на протилежні. На американські долари і зброю Петлюрі далі вже не доводилось розраховувати, й він з надзвичайною спритністю перекидається в інший бік — укладає договір з польською шляхтою (Скл., Легенд. начдив, 1957, 65); Коли Семен обложив палац, усе військо перекинулося на його сторону (Укр.. казки, легенди.., 1957, 246); Я вже не сусід, не кум, одно слово: я перекинувся в інакшу віру (Март., Тв., 1954, 210); — Я думаю так, що з половцями нам сваритися нічого. Невже ви хочете, щоб вони до татар перекинулися? (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 374).
◊ Перекида́тися (переки́нутися) ду́мкою (думка́ми, уя́вою і т. ін.) до кого-чого, на кого — що, у що — починати думати про кого-небудь іншого, що-небудь інше, уявляти когось, щось інакше. Мені дуже кортіло, щоб Микита Петрович іще сказав що-небудь про мене, але він вже на інше перекинувся думкою (Мур., Бук. повість, 1959, 202); В одну мить перекинувся [Кузьмін] уявою до минулих днів, повернувся до тих часів, коли він, напівголодний семінарист Тетюшівської учительської семінарії, довідався про Жовтневу революцію (Збан., Сеспель, 1961, 61); Розмо́ва (розмо́ви, ду́мка, думки́) перекида́ється (перекида́ються, переки́нулася, переки́нулися) на кого — що — хто-небудь починає розмовляти, думати про когось іншого, щось інше. Розмови поміж "стариками" перекидалися неодмінно на політичні питання, виливались у нескінченні дебати і значно затягувалися надовго, допізна (Смолич, Мир.., 1958, 45); Думки Крутоярові перекинулись на цех, на роботу, на Бориса, на Зою (Собко, Біле полум’я, 1952, 210).
3. Переміщаючись, охоплювати кого-, що-небудь по черзі, одне за одним, дедалі більше. Досягнувши верховіття, вогонь перекидається на хату, солом’яна стріха займається, пожежа швидко поймає хату (Л. Укр., III, 1952, 264); Біля Наумишиної хати — содом. Вогонь обхопив стодолу, стіжки, перекинувся на хату (Коцюб., І, 1955, 121); Тієї ночі, коли по великих бомбосховищах і школах спалахнули новорічні ялинки, бої на Керченському півострові вже перекинулися в район містечка Старий Крим (Кучер, Голод, 1961, 141); // Поширюватися, переходити, переноситися від кого-, чого-небудь на інших, на інше, все далі. — Ти ж, Левку, не збрешеш, — посміхається Христина, і усмішка з її рухливих ямок, надбрів’я поволі перекидається на вперте обличчя хлопця (Стельмах, І, 1962, 54); Гуркіт помітно вщух. Він перекинувся за Дніпро і вже десь обзивався глухими розкотами, як далека гроза (Баш, На.. дорозі, 1967, 250); Вухо йому не так швидко загоїлось, як сподівався. Більше того, запалення перекинулося і в праве (Грим., Незакінч. роман, 1962, 177).
4. Кидати що-небудь один одному, один в одного, з руки в руку. На призьбі сестра Явдошка у материному кожушку креймашками перекидається (Морд., І, 1958, 41); Ось вони стали одна проти одної на стадіоні і легко, ніби бавлячись, перекидаються диском (Собко, Стадіон, 1954, 320); * Образно. Я на тайнах неба знаюсь, в філософії кохаюсь, цифрами перекидаюсь (Тич., І, 1946, 115); // перен. Обмінюватися з ким-небудь (між собою) словами, думками і т. ін. Вона приходила майже що другий день.. Перекидалися з Владком кількома словами, поглядами (Фр., VI, 1951, 271); Насувалася сварка.,.. обоє перекидалися образливими фразами, дошкульними дотепами (Коцюба, Нові береги, 1959, 340); Не вспіли перекинутись словом-другим, як у хату суне Настя з сином Грицьком (Мирний, IV, 1955, 47); Скільки жінок завидують на її достатки, а завидувати нема чого, бо нема з ким по-людськи словом перекинутись, нема з ким ні повеселитись, ні посумувати (Стельмах, І, 1962, 321); // розм. Грати в ігри (перев. у карти). Що любить Смик? .. Перехиляє чарку чи ні? Перекидається картою чи забавляється тільки шахами? (Рудь, Гомін.., 1959, 40); Увечері зібралося у Енгельгардта кілька друзів — за чаркою доброго вина в карти перекинутися (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 50).
5. З’єднувати береги чого-небудь; простягатися, нависати над чим-небудь. Рівнобіжно з потоком тягнулася вузька сільська дорога, перекидалась через нього невеличким мостом і пнулась далеко вгору (Кобр., Вибр., 1954, 84); [Неріса:] Покривала, прозорі та барвисті, легким луком перекидалися понад хмаринки злотистих курев запашних (Л. Укр., III, 1952, 430); Попід лісом млин подався у ставочок; Через воду перекинувся місточок (Щог., Поезії, 1958, 81); Через Дніпро тут перекинулась казкова гребля Дніпробуду, а на величезній території розляглася "Запоріжсталь" (Вишня, І, 1956, 327); // Перетинати якийсь простір, якусь площину. Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (Коцюб., І, 1955, 213).
6. Падати, перевертаючись набік або внутрішнім, нижнім боком догори. Один човен на бистрих хвилях перекидається, і для того зв’язують докупи два або три човни (Н.-Лев., II, 1956, 416); ІІлатон піднімає рогачами банячка, але він, зачепившись за горщика, перекидається (Зар., На.. світі, 1967, 114); На крутому повороті гарба перекинулась, і Юхим вилетів на тверду дорогу, боляче вдарившись головою… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 185); // Падати, валитися на сипну. Вона голосно сміялася, коли яке-небудь пузанча вутятко перекидалося на спинку й швидко-швидко перебирало лапками, не можучи перевернутися назад (Хотк., І, 1966, 103); Вони зчепилися, як звірі.. Перекидалися, гризлися зубами, схоплювалися, люто лаялися (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 74); — Геть, сатано! бо як дам, то й перекинешся! — скрикнула Настя (Коцюб., І, 1955, 72); Всю свою силу, весь гнів, усе, що тільки накипіло в Миколи на серці, вклав він у той єдиний удар. Фред перекинувся на спину, заскиглив (Збан., Курил. о-ви, 1963, 92); // Випадати з чого-небудь перевернутого. Поїхали вже по стовбовому шляху рівчаками пообкопуваному, бо часом, як звернуть коні з дороги, не казна-де перекидатися та шукать того шляху (Стор., І, 1957, 108); [Зіля:] І до Марії Григорівни заїздив, і перекинувся під Мартиновкою, і вухо приморозив (Вас., III, 1960, 123); Лише краєчком черкнула Зінька Єгорові санчата, і він перекинувся в сніг (Шиян, Баланда, 1957, 10).
◊ Світ перекида́ється (переки́нувся) [догори́ нога́ми] — усе змінюється. — Кар-ра божа! — хрестяться тепер побожні люди. Світ перекидається догори ногами (Козл., Щури.., 1956, 79); — Чого біжиш, мов запалений? Там світ перекинувся, чи Стрий догори потік? — стримувала його жінка (Чорн., Визволення, 1949, 137).
7. у кого — що, на кого — що, ким, чим, розм., міф. Обертатися в кого-небудь іншого, щось інше; набирати іншого вигляду. Хоть в віщо хоч перекидайся, Хоть зайчиком, хоть вовком стань, Хоть в небо лізь, ниряй хоть в воду, Я витягну тебе спідсподу (Котл., І, 1952, 293); Махнула [царівна] рученьками, перекинулась зозулею; вікно було відчинене — полинула… (Укр.. казки, 1951, 176); Як побачив же він мене, та як заскиглить, так в сатану й перекинувся (Баш, На землі.., 1957, 76).
8. заст. Змінювати, замінювати один одного. — Великий пак страх! Не бачила зроду женихів. Ой, уже ж їх перекинулась ціла низка! Іди та кажи їм, що хоч (Н.-Лев., III, 1956, 35).
9. тільки недок. Пас. до перекида́ти2. Так купки й тримаються [дівки], неначе цвітник розцвів і перекидається отим невидимим вітром по царині з одного її краю до другого (Хотк., II, 1966, 340); Вся станція була забита ешелонами Уральсько-Сибірської дивізії, що після розгрому Колчака перекидалась на захід, на польський фронт (Гончар, II, 1959, 303); 3 північних рік на південь щороку буде перекидатись близько 40 мільярдів кубічних метрів води (Веч. Київ, 17.III 1961, 1)
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 193.