ПЕРЕПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех.
1. Давати напитися (перев. води) всім або багатьом, а також давати кому-небудь випити надто багато рідини. Перепоїти коня.
2. Поїти спиртними напоями всіх або багатьох, а також давати випити кому-небудь надто багато спиртних напоїв. — Голову ограбив, писаря… Він! І людей перепоїв, на лихе підбив… Він!.. І все він, усе він!.. (Мирний, І, 1949, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 259.