ПЕРЕПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех.
1. Пекти надто довго, псувати тривалим печінням. Куховарка, мабуть, закохалась, бо все пересолює страву, то перепікає, то пересмажує (Н.-Лев., VI, 1966, 16); Перепекти хліб.
2. Пекти (у 1 знач.) все або багато чого-небудь.
3. тільки док. Перестати пекти; // безос., перен. Припинився біль, образа, жаль і т. ін. Тимофій рівно по лінії віх дійшов до дороги, зупинився, звернувся до Юрія Підіпригори: — Запиши, сину, сто дві сажені довжини, — а потім поглянув на Варчука. — Ну, що тобі, Сафроне Андрійовичу? Ще не перепекло? Не перекипіло? (Стельмах, II, 1962, 133).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 250.