ПЕРЕІНА́КШУВАТИ і рідше ПЕРЕІНА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕІНА́КШИТИ, шу, шиш і рідше ПЕРЕІНА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Робити кого-, що-небудь інакшим; змінювати, переробляти. Надворі кілька робітників метикують над якимось пристроєм до комбайна, щось лагодять, переінакшують, переконструйовують… (Гончар, Тронка, 1963, 179); [Марися:] І що це з батьком сталось, все переіначують! Папінька… Мамінька… Аж чудно! (К.-Карий, І, 1960, 324); — Нашого жіночого серця напевне ніщо не переінакшить (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 17); — Діло зроблено, а зробленого трудно переіначити, — сказав владика (Н.-Лев., III, 1956, 51); // Зображувати, витлумачувати, розповідати і т. ін. інакше, ніж є в дійсності. Вчений старець казав йому, що тільки друкуванням можна уникнути тої безлічі помилок, яку припускають переписувачі. Часто ці помилки зовсім переінакшують увесь зміст (Ів., Таємниця, 1959, 175); Тепер знаходяться на Заході певні низькі фальсифікатори, які хочуть перекрутити, переінакшити творчість Шевченка (Літ. Укр., 30.V 1964, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 185.