ПЛАВИКО́ВИЙ, а, е: ∆ Плавико́ва кислота́ — водний розчин фтористого водню. Назва плавикової кислоти походить від плавикового шпату, з якого звичайно добувають фтористий водень (Заг. хімія, 1955, 291); Плавико́вий шпат — мінерал (сполука кальцію і фтору) у вигляді кристалів різного кольору, який використовується в металургії, хімічній промисловості і т. ін.; флюорит. Фтор зустрічається в природі найчастіше у вигляді мінералу плавикового шпату (Заг. хімія, 1955, 278).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 555.