ПЛІШНЯ́, і́, ж. Важкий лом на дерев’яному держаку для пробивання льоду, дроблення мерзлої землі і т. ін. Завзяті рибалки зранку пробивають плішнею по кілька ополонок (Веч. Київ, 5.I 1957, 2); Гній злігся, змерзся, лупали [люди] ломами, плішнею, накидали на сани, возили (Горд., II, 1959, 319).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 588.