ПОБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко ПОБОРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех.
1. Спушити бороною поля, городи тощо.
2. Спушувати землю бороною якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 623.