ПОВИСКУ́БУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОВИСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Ви́скубати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 661.