ПОЗРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш і ПОЗРІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Зрі́зати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Дід позрізував у вуликах сухі вершечки старої вощини й перебирав її на ряднині (Н.-Лев., IV, 1956, 203); Зінька разом з Ольгою порається на городі. Кілька днів тому зірвали квасолю, помідори, позрізували жовті шапки соняшників (Шиян, Баланда, 1957, 250); Позрізати квіти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 827.