ПОПЕРЕСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і розм. ПОПЕРЕСТАНО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Переставити багато чого-небудь. Знову бив [пан] за те, що хоч не вкрав [хлопець], то замірявся вкрасти, бо поперестановлював усе… (Мирний, І, 1949, 262); Дива! І для чогось усе в кімнаті попереставляла [Віра]. Кушетка стоїть тепер під стіною (Грим., Кавалер.., 1955, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 194.