ПОТУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОТУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.
1. Туркотати, туркотіти якийсь час.
2. Поїхати з туркотом. Над’їхала дорожка [дрожки], і оба Хоми.. потуркотіли до поліційної інспекції (Фр., IV, 1950, 305); Здається Даринці, що проїдуть вони ще трохи, а там уже возик потуркотить просто по зорях (Вирган, В розп. літа, 1959, 262).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 434.