ПРИВНО́СИТИ, о́шу, о́сиш, недок.. ПРИВНЕСТИ́, су́, се́ш; мин. ч. привні́с, несла́, ло́; док., перех. Вносити в що-небудь щось додаткове або стороннє. Кожний письменник привносить у свої твори щось від своєї долі, від особистих переживань (Літ. Укр., 8.V 1964, 3); В основу її [постановки за творами О. Кобилянської] автор.. поклав оповідання «Вовчиха», привнісши до створеної ним п’єси мотиви інших творів (Мист., 4, 1964, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 577.