ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ую, уєш і рідко ПРИГЛУША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИГЛУШИ́ТИ, глушу́, глу́шиш, док., перех.
1. Зменшуючи силу якого-небудь звуку, робити його мало чутним або зовсім нечутним. Для редакторів він [граф Вітте] вигадав особливі помешкання, добре муровані, які приглушують не тільки галас, але й голос (Сам., II, 1958, 292); Жолкєвський не сидів у своєму кріслі за столом, а злегка походжав по килиму на підлозі, який приглушував дзенькіт гетьманських острог (Ле, Хмельницький, І, 1957, 124); Десь ліворуч, біля кіностудії, задзеленчав трамвай, — навіть розібрати не можна, в який бік він іде, так приглушив усі звуки сніг (Собко, Стадіон, 1954, 234); * Образно. Скільки б заборон не вигадували царські сатрапи, а вгасити пам’ять про великого поета [Т. Шевченка], приглушити звучання його слова їм не вдавалося (Вітч., 3, 1969, 165); // Перекривати якісь звуки, шуми (про інші звуки, шуми). Вигуки билися у вікна, як птахи, гули під стелею, приглушали один одного (Тулуб, Людолови, І, 1957, 202); Останні слова Захара, сказані грізним, піднесеним голосом, приглушили в ушах слухаючої громади шум водопаду (Фр., VI, 1951, 44); Фабричний оркестр приглушив її слова, а з ними й оплески цілого залу, громовим тушем (Коз., Листи.., 1967, 170); // Стримувати, тамувати (вигук, сміх і т. ін.). Врешті, коли Ахмет промовив, що мусить іти розсідлати коня, Ремо, приглушаючи тремтіння свого голосу, глухо промовив: — Ахмете, я хочу з тобою побалакати… (Досв., Гюлле, 1961, 84); Гуртком людей перебіг шелест — дехто приглушив вигук здивування, дехто засміявся (Смолич, Світанок.., 1953, 382). Приглу́шувати (приглуши́ти) мото́р (двигу́н): а) змушувати мотор, двигун працювати не на повну потужність; б) те саме, що Заглу́шувати (заглуши́ти) мото́р (двигу́н) (див. заглуша́ти).
2. Діючи на орган слуху, майже позбавляти когось здатності чути (про звук грому, вибуху і т. ін.). І знову всюди тихо стало, Немов ударив з неба грім Та приглушив усіх… (Мирний, V, 1955, 291); Контузило декого повітрям. Решту ж приглушило вибухами-громами (Ле, Міжгір’я, 1953, 181); // перен., чим і без додатка. Сильними звуками діяти на психіку, приголомшувати. Міста Йокогама, Кавасакі і Токіо простяглися вздовж берега і злилися в одне величезне місто. Воно диміло сотнями труб, приглушувало виттям автомобілів і поїздів, приймало у свої обійми тисячі пароплавів із усього світу (Знання.., 6, 1967, 14); Розмірений, важкуватий гул фабрики, до якого всі тут давно звикли й зовсім не помічали, незвиклу Надійку приглушив ще тоді, коли вона піднімалася широкими східцями на другий поверх (Коз., Листи.., 1967, 126).
3. перен. Зменшувати, стримувати, ослаблювати (почуття, відчуття). Бажання мати добрі гроші приглушувало в ньому тимчасовий острах і нерішучість (Шиян, Гроза.., 1956, 196); Тільки тепер він довідався, яка доля спіткала його сина, та панський дворак приглушив батьківське чуття (Фр., III, 1950, 267); Він нічого не відповів. І вже згодом, приглушивши перше відчуття голоду, поспитав [Флору], коли вона гадає вертатися додому (Коцюба, Нові береги, 1959, 58); // Применшувати або усувати що-небудь, зводити нанівець щось. То була така самокритика, таке самобичування, що воно приглушувало, нейтралізувало всі насмішки, які сипались на нього з усіх боків (Збан., Сеспель, 1961, 222); В Галичині коломийки витісняють, приглушують, ба й нівелюють, давні пісні розповідного змісту (Муз. праці, 1970, 147).
4. розм. Сильним ударом по голові позбавляти свідомості. Вартового під дверима, що спробував зчинити тривогу, приглушили ударом (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 73); Тимко схопився і також хотів був бігти вперед, але чомусь озирнувся і побачив, що кулеметник-німець, якого він приглушив, розстібає в свого товариша кобуру і намагається витягти пістолет (Тют., Вир, 1964, 499).
5. перев. док., рідко. Пригасити (світло). Воронін замкнув шухляду стола, приглушив світло, але на мить затримався біля вікна, задумався, вдивляючись у вечірню сутінь на вулиці (Лев., Драми.., 1967, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 590.