ПРИКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.
1. Укриватися чим-небудь. На цих нарах один коло одного спали робітники і прикривалися своїм лахміттям (Ірчан, II, 1958, 255); Впав дід на траву, підклавши два кулаки в голови, та й заснув, прикрившись свитиною (Н.-Лев., І, 1956, 69); // Бути вкритим, покритим чим-небудь. Віконниця була обложена згори дерниною і прикривалась густим кущем глоду (Стор., І, 1957, 390); Блакитні гори хмар прикрилися ніби сивим туманом диму (Кобр., Вибр., 1954, 164); * Образно. Осінні та зимні утрати прикрилися весняною надією на сходи, на врожай (Мирний, І, 1954, 231).
2. Затулятися чим-небудь. Молода жінка годувала дитину, соромливо прикриваючись хусткою (Кучер, Голод, 1961, 384); Віялом прикрившись, владарка свавільна Зором наказала: — Підійди. Я жду (Бажан, Роки, 1957, 273); Гайдуки [голі] теж, помітивши дівчину, з несподіванки уклякли з дрючками в руках, а дехто навіть соромливо прикрився (Панч, Гомон. Україна, 1954, 25); // Затуляючись чим-небудь, захищатися від когось, чогось. Хозарські стріли дзижчали довкола, як джмелі, впивалися в м’який грунт, в солом’яні крівлі, і Чорна змушена була прикритися щитом (Міщ., Сіверяни, 1961, 172); Матрос кинувся на Марка й почав його бити кулаками в обличчя. Юнга прикрився руками (Трубл., Шхуна.., 1940, 134); Батько з матір’ю виходять на берег і, прикрившися рукою проти сонця, дивляться на червоний прапор (Смолич, Світанок.., 1953, 166); // Використовувати що-небудь як прикриття, ховатися за що-небудь, де-небудь. Прикриваючись нічною темрявою, ховаючись мов од дикого звіра, тікало од пана і панщини все, що не заплісніло в неволі (Коцюб., І, 1955, 335); Пархоменко, прикриваючись тендером, стріляв, не поспішаючи (Панч, О. Пархом., 1939, 95).
3. перен. Приховувати чимсь свої справжні дії, наміри, маскувати суть чого-небудь. Шовінізм лишається шовінізмом, якої б національної марки він не був, якими б фразами пацифістського сорту він не прикривався (Ленін, 27, 1972, 280); Як відомо, лозунгами «безпартійності» і «аполітичності» прикриваються звичайно люди, які не хочуть чесно признатись (а іноді й самі до кінця не розуміють), чому й кому вони служать (Рильський, IX, 1962, 10).
4. тільки недок. Пас. до прикрива́ти. Від собак і курей діжка і відра прикривалися дерев’яними накривками (Томч., Жменяки, 1964, 32); У Жука був викопаний в прямовисній кручі не те що бліндаж, а досить простора ніша, вхід в яку прикривався плащ-палаткою (Перв., Дикий мед, 1963, 231).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 648.