ПРИМНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Збільшувати кількість, розміри чого-небудь. Член партії повинен: ..берегти й примножувати суспільну, соціалістичну власність — основу могутності і процвітання Радянської Батьківщини (Статут КПРС, 1971, 5); Мільйони жінок плодотворно трудяться в усіх галузях народного господарства, примножуючи багатства нашої Батьківщини (Ком. Укр., 7, 1961, 62); Гріхи свої примножив він. (Сл. Гр.).
2. Збагачувати що-небудь. Треба берегти і примножувати бойові революційні традиції Комуністичної партії і радянського народу (Наука.., 10, 1958, 4); Стосовно до нових історичних умов Ленін розвинув і примножив теоретичну спадщину своїх великих учителів (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 3); Б. Д. Грінченко.. дуже багато зробив для української культури, примножив духовні скарби українського народу, борючись за його національне і соціальне визволення (Рад. літ-во, 3, 1964, 155); // Робити досконалішим що-небудь. Кожна гідротехнічна споруда, особливо в складних умовах Сибіру, — це своєрідна школа і лабораторія, яка примножує досвід радянського гідробудівництва, рухає його вперед (Наука.., 8, 1956, 16); В численних театрах Радянського Союзу і за його межами різноманітні вистави «Кам’яної квітки» примножують і збагачують практику інсценізації балетної спадщини великого радянського композитора [С. Прокоф’єва] (Мист., 1, 1966, 19).
3. Робити більш значним що-небудь. Ветерани виробництва дають своїм молодим спадкоємцям наказ шанувати хліборобську честь, примножувати успіхи (Хлібороб Укр., 10, 1968, 5); Неопубліковані вірші Тичини пройняті такою ж комуністичною переконаністю, як і все, що було досі знане народом. А інтимність цих поетичних записів примножує їх емоціональний вплив, посилює їх переконливість (Рад. літ-во, 3, 1971, 9); Мужній екіпаж корабля-супутника «Восход-2» ще більше примножив космічну славу нашої соціалістичної Батьківщини (Літ. Укр., 23.III 1962, 1); // Робити міцнішим що-небудь. Вони затирали жилясті руки та, здибавши один одного, знай примовляли: — Гій, мороз, мороз! Боже його примнож! (Фр., VIII, 1952, 98); — Тимофійку, бог би ті здоров’ячко примножив. Поможи, браччику (Хотк., II, 1966, 382); Федір ішов додому, а думка верталася назад, до попа. «Чого це він біля криниці заходився? Певно ж, має якийсь умисел. Хоче в такий спосіб примножити свої права на церкву?» (Мушк., Серце.., 1962, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 677.