ПРИРАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИРАХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. Рахуючи, додавати до чогось.
2. Визнаючи за кого-, що-небудь, відносити до складу кого-, чого-небудь. В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа. Незважаючи на те що її вважали за мужицький університет, офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчи (Зас., IV, 1960, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 720.