ПРОГАРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОГАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Надавати металам або деяким іншим речовинам більшої ніж звичайно твердості, пружності, міцності, стійкості. Прогартовувати сталь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 148.