ПРОЛІ́ТНИЙ, рідко ПРОЛЬО́ТНИЙ, а, е. Який відлітає на зиму в південні краї, а влітку повертається на батьківщину, де будує гнізда і розмножується (про птахів); перелітний. Спиняються на перепочинок тисячі пролітних північних різноманітних качок, гусей (Коп., Як вони.., 1948, 8); Спадає пил на виднокрузі, пролітний птах співає в лузі, сідає сонце вдалині (Голов., Поезії, 1955, 73); Летять, мов сила їх незрима підганяє, Птахи із вирію, прольотні і свої (Рильський, Поеми, 1957, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 219.