ПРОРІ́ДЖУВАТИСЯ, ується, недок., ПРОРІДИ́ТИСЯ, и́ться, док.
1. Ставати менш густим, щільним; рідшати. Туман мряки проріджувався, зате сильніше вибивалося довжезне пасмо імли понад річкою (Круш., Буденний хліб.., 1960, 55).
2. тільки недок., с. г. Пас. до прорі́джувати 1. Сходи буряків в рядках проріджуються (Колг. Укр., 4, 1961, 22); Дерева, в яких лише проріджується крона, мають дуже видовжені скелетні гілки (Сад. і ягідн., 1957, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 268.