ПРЯ́ТАТИ, пря́чу, пря́чеш, недок., діал. Прибирати (у 1 знач.). Осипова стелила постіль і прятала в світлиці (Фр., II, 1950, 290); У хаті підбілювали та прятали, чекалося на гостя (Стеф., II, 1953, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 371.