ПІДГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех. Трохи, додатково гострити (у 1 знач.) що-небудь, робити гострішим. Батько, не доївши свій куліш, Терпугом підгострює леміш (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 12); В сінях Антон знайшов косу, підгострив її з кумом Семком (Чорн., Потік.., 1956, 294).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 417.