ПІДМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., буд. Мурувати, замуровувати (у 1, 2 знач.) ще трохи, додатково; муруючи, підвищувати. Де треба було проробити більшу дірку в мурованій стіні для встановлення рури, де треба було підмурувати котел до належного становища, — Шеффель примірював і запоряджував (Фр., V, 1951, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 460.