ПІДПОРЯДКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДПОРЯДКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. Бути залежним від кого-, чого-небудь. Вишивка в українському народному одязі ніколи не була самоціллю, а завжди підпорядковувалась його практичному призначенню (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 55); // Діяти у відповідності до чого-небудь, у залежності від чогось. Відтоді, як Безбородько став бувати у Річинських на правах нареченого, все життя в домі підпорядковувалося одній меті: його одруженню з Катериною (Вільде, Сестри.., 1958, 510).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 486.