ПІДСИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДСИТИ́ТИ, ичу́, ити́ш, док., перех., діал. Підсилювати. Правда, що музика підсичує і біль у людській груді аж до бо-жевільності (Коб., І, 1956, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 500.