ПІДХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДІЙТИ́, дійду́, ді́йдеш, док.
1. Ідучи, наближатися до кого-, чого-небудь. Підходили до мене тутешні знайомі запитувати про святкування (Мирний, V, 1955, 386); Уже зовсім смеркало, як Давид підходив до села (Головко, II, 1957, 18); Раз увечері зимою, У одній свитині, Іде боса титарівна І несе дитину. То підійде до криниці, То знов одступає (Шевч., II, 1963, 102); Вдосвіта схопився Захар, підійшов до матері (Ле, Право.., 1957, 17); // Наближатися, під’їжджаючи, підпливаючи, підлітаючи і т. ін. до кого-, чого-небудь. Пароплав підходив до Соболівської пристані аж на півгодини раніше строку (Збан., Переджнив’я, 1960, 252); Після Венери з великих планет Марс найближче може підходити до Землі (Астр., 1956, 82); Вночі до станції підійшов ешелон новгород-сіверців (Довж., І, 1958, 182); // Прибувати куди-небудь. На пероні дзвінок, зараз підходить поїзд (Коцюб., II, 1955, 269); Підходили нові й нові слухачі, й святому знову доводилось розповідати своє незвичне видіння (Стельмах, II, 1962, 312); Витримати перший натиск. А там… Підійдуть танки (Коз., Гарячі руки, 1960, 140).
◊ Підійти́ під ла́ску — здобути любов, прихильність кого-небудь. А я тую ряску Та зберу в запаску, Таки ж своєму козакові Підійду під ласку (Укр.. лір. пісні, 1958, 230); Та було ночі не досипляє, — дума, за що ласки одпала та як знов під ту ласку підійти? (Вовчок, І, 1955, 238).
2. Приступати до чого-небудь, братися за яку-небудь справу. До суперечок між течіями треба підходити з одним критерієм (Еллан, II, 1958, 72); — Порозумнішати, Докіє, на старість хочу. Замолоду не було як до грамоти підійти, а революція навчила (Стельмах, II, 1962, 378); // Виявляти своє ставлення до чого-небудь, оцінюючи. Мій батько до оцінки по поведінці підходив адміністративно й об’єктивно (Ковінька, Кутя.., 1960, 135); Автори розділів, присвячених пісні, частівці і коломийці, більш вимогливо підійшли до питання художньої цінності сучасної народної творчості (Вітч., 5, 1956, 166).
3. тільки док. Уміти привернути, прихилити кого-небудь до себе, завоювати довір’я. [В і в д я:] От моя Стехванія, та вже буде.. шинкаркою, зна, до кого як підійти (Кроп., II, 1958, 127); Він був мало не старший за всіх, але очі молоді, рухи юнацькі.. До людей умів підійти (Коп., Вибр., 1953, 214); // Звернутися до кого-небудь з проханням, пропозицією, вимогою і т. ін. Панові сказати б, що Василь бунтує людей, та як ти його скажеш, як до його [нього] доступиш, підійдеш (Мирний, IV, 1955, 163).
4. перен. Наближатися, наставати (про час, події, явища і т. ін.). Підходила зима, треба щось їсти, в чомусь ходити (Тют., Вир, 1964, 374); Кажуть, поїхав [суддя] на свій хутір, празники підійшли, суда не буде (Кв.-Осн., II, 1956, 279); Ніч підійшла нечутно, І в темряві нічній На сіні біля батька Лежав тихцем Андрій (Перв., II, 1958, 262).
5. Розміщуватися близько чого-небудь, бути в безпосередньому сусідстві з чимсь, межувати з ним. Іноді ярок підходив близько до тину (Мирний, І, 1954, 246); Знизу й згори підходив до монастиря.. зелений ліс (Загреб., Шепіт, 1966, 56).
6. Бути придатним, прийнятним, відповідаючи яким-небудь вимогам. Цей нарис цілком буде підходити до другого томика (Коцюб., III, 1956, 213); Вона говорила.., що місце не підходить дитині і не такі їй потрібні цяцьки (Гончар, Тронка, 1963, 308); Не знаю, чи вподобається Вам [«День у дорозі»] і чи підійде до Вашого збірника (Мирний, V, 1965, 386); Приходь [на весілля] не з порожніми руками: неси сороківку,.. часничину чи бублик на закуску. Таранька теж підійшла б (Смолич, Мир.., 1958, 39); // Бути відповідним кому-, чому-небудь. Вона вгадувала своїм жіночим серцем, що Харитін підходить під її завзятущий, дужий темперамент (Н.-Лев., III, 1956, 37); До далеких звуків пісні так підходила ця проста, злита з природою бесіда (Хотк., І, 1966, 90); // Личити кому-небудь. Туристка.. знала, що ця блузка їй дуже підходить (Томч., Готель.., 1960, 6); [Настя:] Ніби риза [халат], золотом вишито. Як би це нашому батюшці підійшло (Корн., II, 1956, 114); // Пристосовуючись до когось, чогось, підроблятися. Він і сяк і так підходив під кріпаків (Мирний, IV, 1955, 204); Вона вхопила пляшку й бурхнула й собі рому в .. стакан, щоб підійти під смак Гануша (Н.-Лев., III, 1956, 220).
◊ Не підхо́дити під плече́ — не бути рівнею кому-небудь. [Козубська:] Ніколи хам панові під плече не підійде! (Кроп., II, 1958, 235).
7. Переміщатися, підніматися догори. Дим.. над мундштуком великої цигарки.. курився рухливими кучерями хмар, підходив угору (Епік, Тв., 1958, 165); Вже сонце геть-геть підійшло на небі (Фр., V, 1951, 416).
8. тільки док. Ідучи, пройти яку-небудь відстань. — Відпочинь, дитино, а тоді ще трошки підійдемо (Головко, І, 1957, 88).
9. розм. Збільшуючись в об’ємі, підійматися (про тісто). У макітрі підходить опара (Ю. Янов., IV, 1959, 136); З готового тіста викачують кульки вагою по 25 г, надають їм форми булочок, дають підійти і випікають в духовці (Укр. страви, 1957, 242).
10. Насичуватися чим-небудь. Сніг підійшов водою.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 522.