ПІДЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЧИ́СТИТИ, и́щу, и́стиш, док., перех.
1. Чистити трохи або додатково, приводячи в порядок, видаляючи сміття, що-небудь зайве, непотрібне і т. ін. Видавлювання канавок провадять на другій швидкості трактора. Видавлену канавку підчищають вручну (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 58); Згадується Замфірові, як він восени мусить зібрати тички, підчистити лозу (Коцюб., І, 1955, 190); От і клуб. Приміщення непогане, а в даху дірка, а зала порожнювата, — треба все це підлагодити, підчистити (Вишня, І, 1956, 360); // перен., розм. Все, без залишку з’їдати, забирати і т. ін. За одну ніч підчистили пана, і комори, і обори під віничок — забрали все в нього (Стельмах, І, 1962, 615).
2. розм. Зшкрібати, стирати що-небудь неправильно написане, накреслене і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 525.