ПІДІ́ТКАНИЙ, ПІДІ́ТКНУТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що підти́каний. До гурту підійшла середніх років огрядна жінка, її широка спідниця була підіткана з одного боку, видно, прямо з роботи, та так і забула від злості привести до порядку свій одяг (Збан., Малин. дзвін, 1958, 61); Стара гуцулка у підітканій чорній спідниці спускається крутою дорогою (Мур., Бук. повість, 1959, 209).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 430.