РОЗБО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБО́ВТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Розбавляти що-небудь водою або якоюсь іншою рідиною, роблячи менш насиченим, густим. Як обід готов, то відкладають [дозорці] Найкраще м’ясо, хліб.. Тоді для нас [арештантів] розбовтують водою (Фр., X, 1954, 153).
2. Розмішувати що-небудь, рівномірно розподіляючи в рідині. Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини, що була на дні, і розбовтали се при помочі великого мідяного черпака (Фр., II, 1950, 265); Мати насипала в миску пригорщу жовтуватого, як солома, кукурудзяного борошна, запарила його, висипала у відро з перегоном, розбовтала і понесла годувати [корову] (Юхвід, Оля, 1959, 84).
3. Розчиняти що-небудь у воді чи якійсь іншій рідині. Як болить живіт і приступає до серця, розбовтують.. сіль у воді і п’ють (Номис, 1864, № 13928); Агроном давно вже привіз з міста отруту, і тепер удвох з Купріяном Олександровичем розбовтували її в цеберці води (Донч., І, 1956, 95).
4. розм. Розхитувати, виводити з ладу що-небудь, ослаблюючи кріплення. Сашко так розкрутив і розбовтав паровика, що на протязі місяця йому вже й справді ніхто не міг дати ради (Коз., Вибр., 1947, 42).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 613.