РОЗБУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗБУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Скидати з себе взуття. — Ні, нема правди на світі, — казав, розбуваючись,.. Яків (Вас., І, 1959, 169); Корчма наповнялася керманичами. Мокрі,.. вони входили шумно,.. засідали за столами, розбувалися і вішали мокрі онучі коло печі (Хотк., II, 1966, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 616.