РОЗДРА́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗДРАЗНИ́ТИ, дразню́, дра́зниш, док., перех., розм. Те саме, що роздра́жнювати. Коли роздразнювали його забороною ходити до Григорія, грозив, що втече з нею [дівчиною] в Молдову (Коб., II, 1956, 30); [Мотря:] Муха та й та гнівається, як роздразнити її (Мороз, П’єси, 1959, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 669.