РОЗДРІ́БНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДРІБНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док.
1. Розбиватися, розкришуватися на дрібні шматочки, частинки. Насамперед їжа повинна роздрібнитися у порожнині рота зубами і зазнати дії слини (Шк. гігієна, 1954, 93).
2. перен. Розділятися на частини, розчленовуватися; // Роз’єднуватися, розпорошуватися (про що-небудь згуртоване, зміцнене).
3. перен., рідко. Приділяти увагу дрібницям.
4. тільки недок. Пас. до роздрі́бнювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 670.