РОЗМІНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Очищати від мін. Радянські воїни .. добивали ворога на київських вулицях і одночасно гасили великі пожежі, розміновували будинки (Вітч., 1, 1956, 123); Тільки-но розмінували поле, а вже Катерина та її подруги боронами, граблями зволікали бур’яни (Горд., Цвіти.., 1951, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 742.