СА́РНОНЬКА, рідше СЕ́РНОНЬКА, и, ж. Пестл.до са́рна, се́рна. О сарнонько, приходь Вечірньою добою Над скло прозорих вод, Уквітчаних весною (Олесь, Вибр., 1958, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 60.