Що oзначає слово - "світло"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СВІ́ТЛО1, а, с.

1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Коцюб., І, 1955, 346); Одчиняються двері, і смуга світла падає на Руфіна і Люція (Л. Укр., II, 1951, 421); І світло електричне виробляє [парова машина], і освічує всюди, де світла треба (Мирний, IV, 1955, 330); Дощ лив як із відра, небо закаламутилося і зробилося глиняного кольору; раптом біле сліпуче світло різонуло по очах людей (Тют., Вир, 1964, 84); Вулиці безкраї. Порожньо і дзвінко. Кроки одинокі, ніби серця стук. І в холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (Сос., II, 1958, 100); Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені (Довж., І, 1958, 488); Вийшов за село, глянуву млині світиться. Я на те світло й прямую (Тют., Вир, 1964, 17); Швидкість світла; Заломлення світла; * У порівн. Офіцер мій був дуже добрий чоловік.. Після тяжкої школи, яку я пройшла у вуйка, він був для мене, як сонячне світло й тепло (Фр., III, 1950, 105); Всенародна шана та любов, Як світло непогасне, осявають могилу Олександра Богомольця (Рильський, III, 1961, 41).

∆ Диспе́рсія сві́тла див. диспе́рсія; Ла́мпа де́нного сві́тла див. ла́мпа; Си́нтез бі́лого сві́тла див. си́нтез.

◊ Виставля́ти (ви́ставити, подава́ти, пода́ти) в сві́тлі якому кого, що — представляти кого-небудь або показувати щось з певного погляду. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні. Пишеться це не з бажання виставити свій рід перед світом у перебільшеному вигідному світлі, а в ім’я реалізму (Довж., І, 1958, 69); В і́ншому сві́тлі ба́чити (розгляда́ти і т. ін.) — сприймати не так, як раніше. В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними. Зараз же він бачив їх у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Тют., Вир, 1964, 397); Ки́дати (ки́нути) сві́тло (про́мінь сві́тла) на що — розкривати, робити ясним, зрозумілим щось. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Коцюб., III, 1956, 48); Поба́чити сві́тло рамп див. ра́мпа; Постава́ти (поста́ти) в сві́тлі якому — сприйматися з певного погляду, певним чином. Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! (Гончар, III, 1959, 110); Пошука́ти уде́нь та ще й з сві́тлом див. пошука́ти; Пролива́ти (проли́ти) сві́тло див. пролива́ти; У сві́тлі чого — з позиції чогось, виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [в «Бориславських оповіданнях» І. Франка], ярко [яскраво] змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (Коцюб., III, 1956, 38).

2. перев. з означ. Освітлення, характерне для певного часу доби. Якби моє життя так зникло непримітно, як зникає вечірнє світло… (Л. Укр., І, 1951, 195); Крізь вузьке вікно скупо проникало денне світло (Чорн., Визвол. земля, 1959, 57); // розм. Світанок, схід сонця. — Досиділись мало не до світла, неначе завтра свято! (Н.-Лев., II, 1956, 328).

3. Джерело освітлення і пристрій для освітлення в приміщенні та на вулиці. Кинувся Наум, викресав вогню, засвітив світло (Кв.-Осн., II, 1956, 81); — Світла! Світла, дайте! — скрикнула [Горпина],— тату! світла! (Вовчок, І, 1955, 68); Увіходить раб, вносить світло (Л. Укр., II, 1951, 345); У Мотузки в хаті й світла в той вечір не світили (Головко, II, 1957, 168); // Освітлення, яке дають освітлювальні прилади. І на дороги, і на мости, і на караульних, і на світло у холодну, — усе-усе Ївга поплатила (Кв.-Осн., II, 1956, 301); Умови такі: перший тиждень дурно працювати (практика), а потому — 40 крб. в місяць, хата, світло і паливо (Коцюб., III, 1956, 126); // перев. мн., заст. Вогник. Ми тихо стояли, Дивились, як ясно на темному морі Незлічені світла сіяли (Л. Укр., І, 1951, 16); Це одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка (Коцюб., І, 1955, 338); Росив дощ… Левада — море чорне. А в селі ні одного світла (Ірчан, II, 1958, 85).

Пали́ти сві́тло див. пали́ти.

4. Місце, звідки йде освітлення; освітлене місце, освітлений простір. Вона одкусила нитку зубами і одвернулася від сестри, втягаючи нову нитку в голку проти світла (Л. Укр., III, 1952, 746); Якась берізочка заблукана витягається до болю, хоче прорватися до світла (Хотк., II, 1966, 105); Я взяв Сева за руку й підвів його до світла.. — У вас є шрам? — запитав я, закочуючи рукав на його лівій руці (Ю. Янов., II, 1958, 163).

5. розм. Речовина для освітлення. Ніч не стоїть, а світло коштує (Номис, 1864, № 10922); Каганець почав примеркати: останнє світло в ньому вигорало (Мирний, IV, 1955, 297).

6. жив. Світле місце, світла пляма на картині, що відтворює найінтенсивніше освітлення певної ділянки зображуваного простору. Контрасти світла й тіней; // фото. Поверхня, звернена до джерела світла, а також зображення самих джерел світла.

7. перен. Блиск очей, що з’являється під впливом радісного, світлого почуття; радісний, світлий, ясний вираз обличчя. Дорошенко вловив, як очі її в цю мить ще більше налилися світлом (Гончар, Тронка, 1963, 200); // Приємне, радісне почуття. По країні весна пролітає і шумить журавлиним крилом.. Їй у відповідь серце співає, стільки в ньому і світла й тепла! (Сос., II, 1958, 57).

8. чого і без додатка, перен. Те, що робить ясним, зрозумілим навколишній світ; те, що робить радісним, щасливим життя. [Орест:] Ти можеш мені одібрати моє життя, моє щастя, моє світло, але мого кохання не можеш одібрати (Л. Укр., II, 1951, 44); Щира любов до свого краю, освічена світлом науки, та невпинна згага молодих літ послужити йому, — несли Вас добувати ще більшої освіти (Мирний, V, 1955, 415); Світло невмирущої дружби, як той Шевченків «світ ясний, невечірній», осяває з давніх-давен російський і український народи (Рильський, III, 1956, 7); // Уживається як символ істини, розуму, освіти або радості, щастя. — Твій ум.. буде вічно рваться До світла, правди і добра (Фр., XIII, 1954, 271); Розповів [Ганжа-Ганженко], як відроджується життя по школах після деніківщини, як пориваються діти до науки, до світла (Гончар, II, 1959, 188).

СВІ́ТЛО2.

1. Присл. до сві́тлий 1-3, 5, 6. Була [молодиця] чорнява, в рум’янцях, білолиця, уста червоні сміються, очі радісні, убрана світло (Вовчок, І, 1955, 243); Поезія двадцятих років і сьогодні звучить світло, актуально (Літ. Укр., 30.VIІ 1968, 2).

2. у знач. присудк. сл. Про наявність світла де-небудь. Доокола було так тихо, так ясно, світло (Хотк., II, 1966, 53); Ах, як дивно було в тій великій кімнаті для дітей! Так світло! (Головко, І, 1957, 91).

СВІТЛО… Перша частина складних слів, що відповідає слову: а) сві́тлий у 3 знач., напр.: світлово́дий, світлошкі́рий і т. ін.; б) сві́тло1 у 1 знач., напр.: світловідбива́ч, світловідчуття́, світлода́йний, світлозахисни́й, світлоносі́й і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 92 - 93.