СЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Який міститься, знаходиться в середині, між двома особами, предметами, смугами і т. ін.; який однаково віддалений від кінців, країв чого-небудь. В одчиненому вікні, ліворуч від гайкових середніх дверей, з’являється Любов (Л. Укр., II, 1951, 7); Бічні вершники на мить притримали коней, а середній помчав далі (Тулуб, В степу.., 1964, 311); Вутаньці випало сидіти в середніх рядах, недалеко від трибуни (Гончар, II, 1959, 183); Тамарі припало верхнє місце [на нарах], аж під дахом, середнє — Марині Хомівні, а внизу — Олечці (Хижняк, Тамара, 1959, 174); // Другий за віком із трьох (дітей, братів, сестер). Нас було три брати; я — найменший, хлопчиком після батька остався. Середній одруживсь і покинув чумацтво (Вовчок, І, 1955, 37); — Який там чорт собак дратує? — гукає, чутно по голосу, Карпо, дядьків середній син (Мирний, І, 1954, 90).
Сере́дній па́лець — палець, розташований між вказівним і безіменним пальцями. Середнім, туго налитим жиром пальцем, ніби граючись, ловко викидав [Січкар] з заяложеної калитки золоті п’ятірки чи срібні карбованці (Стельмах, II, 1962, 366).
2. Який припадає на проміжок між початком і кінцем певного відрізку часу. Заслати [журнал] зможу у середніх числах серпня, бо в перших лагоджусь знову в дорогу (Мирний, V, 1955, 384).
Сере́дні віки́ — те саме, що середньові́ччя. Ще в середні віки мужні чеські воїни, очолювані легендарним народним героєм Яном Жижкою, стояли пліч-о-пліч з героїчними смоленськими полками, з київськими і волинськими козаками.. на ратному полі під Грюнвальдом (Ком. Укр., 12, 1963, 50).
3. Який міститься, знаходиться у внутрішній частині чого-небудь. Син і дочка Теокріта у своєму середньому дворикові (Л. Укр., III, 1952, 728); На терасу вийшов доктор Гальванеску. Він з’явився з середніх покоїв (Смолич, І, 1958, 86).
∆ Сере́днє ву́хо — частина слухового органа, розташована за барабанною перетинкою. Звукові коливання повітря приймає барабанна перетинка, яка завдяки цьому набуває коливальних рухів. Одночасно з цим коливаються слухові кісточки середнього вуха (Шк. гігієна, 1954, 64).
4. Проміжний за своїми ознаками, властивостями між двома крайніми, протилежними ознаками, властивостями (між великим і малим, високим і низьким, важким і легким, передовим і відсталим і т. ін.). Поміж повітовим панством наша сім’я лічилася за людей середнього достатку (Мирний, IV, 1955, 334); Найліпше вподобалася промова одного сторонського селянина середнього росту (Март., Тв., 1954, 182); З станиці вирушили на схід вісім середніх танків (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 443); Характерною рисою післявоєнного розвитку сільського господарства капіталістичних країн є дальший наступ великого капіталістичного господарства на дрібні і середні (Рад. Укр., 31.I 1959, 4); Я сидів і переглядав газети, які в провідних статтях і фельєтонах [фейлетонах] страшенно клопоталися про те, чи буде наша нова Дума ліва, чи буде вона права, чи буде середня (Сам., II, 1958, 358); // Який займає проміжне становище всередині класу або між двома класами, двома суспільними станами, угрупованнями і т. ін. Цехові майстри були витіснені промисловим середнім станом (Комун. маніф., 1963, 31); На соймику магнати демократичні, щоб заручитися голосами середньої та дрібної шляхти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29); // у знач. ім.., перев. мн. сере́дні, ніх, розм. Те саме, що середня́цтво. — Кого ж ви ждете? — Голоти. Переказали, ждіть нас, будемо палити. Щоб не було ні бідних, ані багатих, самі середні (Коцюб., II, 1955, 79); Четвертий хотів так рівняти багатого з бідним, щоб тільки середні залишалися (Стельмах, І, 1962, 503); // Який займає проміжне становище між старшим і молодшим за званням, посадою тощо. Середній медичний персонал.
Сере́днє селя́нство — те саме, що середня́цтво. Іскров добре розумів, що без міцної спілки робітників з середнім селянством не можна будувати соціалізм (Бойч., Молодість, 1949, 309); Сере́дній рід — граматична категорія, властива деяким мовам, що мають форми трьох родів (протиставляється чоловічому і жіночому). Середній рід виник на основі первісної категорії неживих предметів (Сучасна укр. літ. м., I, 1969, 53); Сере́дній стан — граматична категорія, до якої належать дієслова, що означають дію безвідносно до об’єкта. Дієслова, що за своїм змістом не пов’язуються з будь-яким об’єктом, становлять групу середнього стану (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 322); Сере́дня осві́та — освіта, здобута по закінченні середньої школи або середнього навчального закладу. — Двадцять літ б’юся, як муха в павутинню, щоб дати моєму синові хоч середню освіту, а тепер повинен і думку ту залишити? (Хотк., І, 1966, 159); Нині на Україні кожен другий робітник і кожен третій колгоспник має середню або вищу освіту (Ком. Укр., 5, 1969, 6); Сере́дня шко́ла — школа, яка дає загальну освіту, достатню для вступу до вищого навчального закладу, або спеціальну, що дає право працювати фахівцем середньої кваліфікації. З деяких причин, більше не залежних од мене, я не міг скінчити середньої школи (Коцюб., III, 1956, 233); Загальноосвітня середня школа тепер дає молоді не тільки знання основ наук, а й здійснює їх професійну підготовку до майбутньої трудової діяльності (Рад. Укр., 7.VIІ 1962, 1); Сере́днього ві́ку; Сере́дніх літ (ро́ків) — уже немолодий, але ще не похилого віку. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Коли ж гляне [Петро] — іде супротив його од хати середнього віку чоловік (П. Куліш, Вибр., 1969, 130); З тайги.. виходить китаєць Ван-Лін, середніх літ, сухий, невеликого росту (Довж., І, 1958, 113); Перед парканом, на вулиці, чоловік середніх років садив дерева (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 345); Щось сере́днє — те, що поєднує в собі властивості, ознаки двох різних предметів, явищ і т. ін. Лицар видає невиразний гук, щось середнє між людським криком і звірячим, потім зривається і раптом біжить до брами (Л. Укр., II, 1951, 203); Це було щось середнє між хижею сільського бідака і сараєм на подвір’ї міського обивателя (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 28).
∆ Сере́дня вага́; Сере́дня вагова́ катего́рія — вагова категорія спортсменів (борців, боксерів, штангістів).
5. Який нічим не вирізняється, визначається серед кого-, чого-небудь; посередній; ні хороший, ні поганий. Зайвого комізму, до якого так спокушає середніх акторів роль Возного в «Наталці Полтавці», Саксаганський свідомо уникав, даючи строго характерний образ (Рильський, III, 1956, 342); Сценарій — це авторське бачення світу. Якщо сценарій хороший, то навіть середній режисер може зробити гарний фільм (Літ. Укр., 22.I 1963,3).
6. Який одержують діленням суми декількох величин на їх кількість; типовий, нормальний для групи яких-небудь явищ. Щоб вивести середню добову температуру, складають результати чотирьох спостережень і суму ділять на 4 (Фіз. геогр., 5, 1956, 82); Зіставляючи собівартість продукції з середньою ціною її реалізації, можна виявляти, наскільки вигідна господарству та чи інша культура або галузь (Ком. Укр., 5, 1960, 55); // у знач. ім. сере́днє, нього, с., мат. Величина, яку одержують діленням суми декількох чисел на їх кількість. Середнє арифметичне; Середнє геометричне.
В сере́дньому — виходячи з середньої величини, норми. — Щоб не подумали, що я вигадую — прочитаю вам, скільки й де збирається в середньому хліба з десятини, — підніс [Тугаєвич] до очей папірець і почав вичитувати (Стельмах, І, 1962, 370).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 135.