СКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., СКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Повертаючи, перевертаючи, надавати чому-небудь округлої, кулястої форми; ліплячи, робити що-небудь округлим. Де не взялись веселі школярі, Поборюкалися в снігу пухкому, Скачали бабу, та й гайда додому (Вирган, В розп. літа, 1959, 168); Я скачав з хліба кульку завбільшки з волоський горіх і непомітно шпурнув у Женю (Сміл., Сашко, 1957, 9); // Повертаючи, перевертаючи, надавати чому-небудь форми трубки; згортати в трубку. Віджатий сир протирають крізь сито, додають сметану, яйця, масло, цукор, сіль і борошно. Все добре розмішують, ..скачують рулетом, ріжуть кусочками (Укр. страви, 1957, 269).
2. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь випране (полотно, білизну тощо). У дідуся, так як і в мене, нікого не було; сам собі й сорочки полоще і мою уночі випере і повісить, уранці скача і надіне (Барв., Опов.., 1902, 354); Швиденько загнала [дівчина] скот у загороду та до хустки мерщій. Лап,— вогкенька ще. Ну, та нічого, і на голові висохне. Ось вона скачає її (Головко, І, 1957, 106); // Вирівнюючи, припліскуючи тісто качалкою, надавати йому певної форми. Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись (Кв.-Осн., II, 1956, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 257.