СКОРНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех., діал. Розбудити. Ліпше грати тихо, тихо, аби братів не скорняти (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 300.