СОНЯШНИЧИ́ННЯ, я, с. Збірн. до соняшничи́на. Обідране соняшничиння та кукурудзиння мокрими мітлами теліпаються коло хат (Тулуб, Людолови, II, 1957, 508); Зося встала, взулась на босу ногу, підкинула в лежанку соняшничиння, яке ламала на голому коліні (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 461.