СПІ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПІ́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Покривати піною, перетворювати на піну. Розрізуючи хвилі, спінюючи їх і здригаючись від напруження, величезний пароплав швидко плив проти течії (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 359); Тугі струмочки то дзвінко б’ються в клепки дійниці, то глухо спінюють надоєне молоко (Стельмах, II, 1962, 310); * Образно. З українськими веслярами акваторію Матвіївської затоки у Києві спінювали ще спортсмени Вірменії та Грузії (Рад. Укр., 12.V 1971, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 530.