СРІ́БНИК, а, ч.
1. Перша срібна монета, що її карбували в Київській Русі в Х-XI ст. Відвідувачам [музею] цікаво подивитись на.. срібники великих князів Володимира, Святополка, Ярослава Мудрого (Літ. Укр., 7.Х 1969, 4).
2. Те саме, що срібня́к.
◊ Три́дцять срі́бників; Іу́дині (Ю́дині) срі́бники — те саме, що Три́дцять срібнякі́в; Іу́дині (Ю́дині) срібняки́ (див. срібня́к). — Купили тебе не за тридцять срібників, а за булаву та клейноди (Тулуб, Людолови, І, 1957, 436); Найбільше не дає спокою радіодиверсантам з Мюнхена.. те, що вони не знають, в купюрах якої країни одержуватимуть надалі свої Іудині срібники, та і чи взагалі одержуватимуть (Рад. Укр., 8.XII 1973, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 621.