Що oзначає слово - "степовий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


СТЕПОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до степ. Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (Н.-Лев., VI, 1966, 89); Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну (Фр., VI, 1951, 57); Сніжною рівниною мчать артилеристи.. Мигтять сніжні ліси, степові простори України (Довж., І, 1958, 57); Степові перейшовши далі, я у місто прибув ясне (Гонч., Вибр., 1959, 45); Летіли вдовині думи в далекий той край степовий, куди незабаром подадуться її діти в бурлацькій ватазі (Гончар, І, 1959, 9); // Який міститься, розташований у степу. Степова, не дуже велика, річка крутилася туди й сюди серед рівної площини (Гр., І, 1963, 402); Коваль із своїми двома помічниками напоїли коней із степової криниці (Ю. Янов., II, 1958, 225); Степова дорога, вкочена колесами, вела на Білогір’я (Цюпа, Краяни, 1971, 76); Він з особливою увагою розглядав маленьку степову станцію (Панч, Синів.., 1959, 3); // Який живе, водиться або росте в степу. Сонце на небі ясне й блискуче, пахне квітками, пахне зіллям і травою, степові пташки щебечуть… (Вовчок, VI, 1956, 247); Червоніють здорові плями з степового горошку (Н.-Лев., III, І956, 314); Комісар привітно посміхався, ідучи пероном у гурті людей, що його зустрічали. Років йому було за п’ятдесят, ніс довгий, хитрі очі степового татарина (Ю. Янов., II, 1958, 97); Гієнові собаки — справжні степові звірі, що ведуть бродячий спосіб життя (Посібник з зоогеогр., 1956, 58); Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (Гончар, III, 1959, 23); // Виведений в степу (про свійських тварин). Біля самих східців ганку спокійно ремигали степові косоокі воли діда Дуная (Стельмах, І, 1962, 150); Далеко в кутку двору стояли шестеро степових гусарських коней (Ле, Наливайко, 1957, 34); У молочному скотарстві України найстарішою породою є червона степова худоба (Наука.., 7, 1958, 33); // Який буває в степу, характерний для степу. Табір ще спить. Степова тиша жадливо підхоплює всі згуки… (Коцюб., І, 1955, 179); Світило сонце, помалу продував запашний степовий вітрець (Вас., II, 1959, 44); Пилипкові забило дух. Він хапнув свіже степове повітря — раз, іще… (Головко, І, 1957, 100); Завод лежав по той бік залізниці. Звідси видно його низькі й довгі корпуси, почорнілі від часу, степового пилу, диму й випарів (Шовк., Інженери, 1956, 5).

Степови́й корабе́ль — комбайн, що працює в полі, в степу. Шостий раз уже пропливав я на мостику степового корабля по золотому хлібному полю (С. Ол., З книги життя, 1968, 29); Відчалюючи від степового корабля, вив газик, навантажений зерном (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 218).

2. Уживається як складова частина назв тварин і рослин. Степовий жайворонок; Степовий гірчак; Барвінок степовий; Степова ряба порода свиней.

3. Власт. степовику (у 1 знач.). І в роботу і в дозвілля, на панських ланах і на своїх горьованих, натщесерце і попоївши, після голодної зимидівчата співають і славлять весну,.. така вже степова вдачав усія світах співати, і навряд чи хто в світі так співає, як степовики (Ю. Янов., II, 1958, 183); Уже зажав старий грудьми голову сина, підім’яв її під себенапирала стара степова сила на молоду, виміряючи її витривалість (Тют., Вир, 1964, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 686.