СУДНО́1, а́, с. Інженерна споруда, пристосована для перевезення людей та вантажів по воді. Проміж двох високих скель проходять судна (Стор., І, 1957, 240); Три могутніх мости-естакади були перекинуті з берега далеко в море, на глибінь, щоб зручніше було вантажитись океанським суднам (Гончар, II, 1959, 9); Парусне судно рушило (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 74); * У порівн. Каліка, На бойовище світа вийшов я, Судном хрупким в бурливе виплив море (Фр., XIII, 1954, 445).
СУДНО́2, а́, с. Посудина для калу й сечі, яку подають лежачим хворим. Блакитний вогник тремтів в очах Діді, коли вона подавала пораненим ліки або.. виносила з палати судно (Перв., Опов.., 1970, 17).
СУДНО… Перша частина складних слів, що відповідає слову суднови́й, напр.: судноко́рпусний, судномеха́нік, судномоделюва́ння.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 827.