ТАРА́НЯ, і, ж.
1. Невелика промислова риба родини коропових, поширена в опріснених ділянках Чорного та Азовського морів, яка іноді заходить у пониззя Дніпра, Дунаю та ін. річок; різновид плітки. Майбородиха вийняла з груби тарілку з холодною вареною таранею (Н.-Лев., IV, 1956, 284); Ходив чумак до голубого Дону,.. Суху тараню, жовту і солону, Возив (Рильський, Поеми, 1957, 9); * Образно. Попід дібровою стоять Вози залізної тарані (Шевч., І, 1951, 100); * У порівн. Вийшла якась жінка, довга й суха, як тараня (Мик., II, 1957, 343).
2. перен. Про худу, високу людину. Ввійшла якась тараня у віцмундирі й сухо.. почала вичитувати список прийнятих і неприйнятих (Хотк., І, 1966, 161).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 39.