ТОГДІ́, заст. Тоді. Ентелл був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий і невклюжий [незграбний], Тогді він п’яний вклався спать (Котл., І, 1952, 94); Тогді неси мою душу Туди, де мій милий; Червоною калиною Постав на могилі (Шевч., І, 1963, 10); Тогді чоловік весело співає, Як п’ятериком поганяє (Номис, 1864, № 1408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 170.