ТУАРЕ́ГИ, гів, мн. (одн. туаре́г, а, ч.). Народність, що населяє Центральну Сахару і місцевість в середній течії ріки Нігеру.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 309.