Турко, ка, м. Названіе вола съ рогами, расходящимися съ основанія, а со средины загнутыми внутрь такъ, что концы ихъ почти сходятся. КС. 1898. VII. 45.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 296.
Що oзначає слово - "турко"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.