УБЕЗПЕЧА́ТИСЯ (ВБЕЗПЕЧА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИСЯ), чуся, чишся, док., заст. Покладатися на щось, заспокоюватися, мати надію. Хто ж би подумав, що одного в матері сина візьмуть у москалі?.. Вдова Загірня вбезпечилась, що в неї син одинчик, і молилась богові тілько, щоб він послав її Ігнатку хорошу пару (П. Куліш, Вибр., 1969, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 351.