УБИВА́ТИСЯ1 (ВБИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УБИ́ТИСЯ (ВБИ́ТИСЯ), уб’ю́ся, уб’є́шся, док.
1. Розбиватися насмерть, умирати, впавши, вдарившись об що-небудь. [Анна:] Вбиваються і лицарі, і коні, на гору добуваючись (Л. Укр., III, 1952, 337); З доброго коня не жаль впасти й убитися (Номис, 1864, № 8910); Поліз у погріб я дулівки ще вточити (Дулівочка-первак — така смачна була!) …Щоб іноді з вогнем біди не наробити, Поліз я поночі, хоча й п’яненький був… Що ж, пане-брате! Біс мене як пхнув — Я й покотивсь… Ще як не вбивсь — не знаю (Гл., Вибр., 1957, 65); // Позбавляти себе життя вогнепальною або холодною зброєю і т. ін. — І він один на всім світі, Один мене любить; А почує, що я вбилась, То й себе погубить (Шевч., І, 1951, 133); В правій руці була в нього [хлоп’яти] велика граната, яку він знайшов у борозні.. — Не кидай! Уб’єшся! — гукнув Орлюк і побіг навздогін за хлоп’ям (Довж., І, 1958, 391).
2. тільки недок., без додатка і за ким — чим, заст. ким, чим, по кому — чому, об кому — чому. Впадати у відчай, надміру віддаватися горю, стражданням, тужити за ким-, чим-небудь. — Да чи журиться отець по мені? — Ох, журиться, убивається, І день при дні сподівається (Чуб., V, 1874, 441); Стали вони йому ото розказувать, як Зінька убивалась, почувши, що його десь на війні убили (Стор., І, 1957, 362); Вона [Галя] за ним [Чіпкою] убивалася, сумувала, плакала (Мирний, І, 1949, 399); Біля труни в головах стояли рідні й ревно тужили.. Але найдужче плакала Наталка сердешна. Де в неї й сили було отак ридати та отак убиватися (Головко, II, 1957, 339); // Тривожитися за когось, ревно піклуватися, турбуватися про кого-, що-небудь; уболівати. — Ой сину, мій сину! Який же ти вдався на виріст і на вроду — та важка недоля твоя буде! — І що рік мені прибуде, то мати гірш мною вбивається, а я таки гоню, мов верба лугова (Вовчок, VI, 1956, 220); — Не дуже хапаєшся [Хомо] того хліба робити, не дуже об господарстві убиваєшся (Кв.-Осн., II, 1956, 234); // розм. Кохати. — Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона (Мирний, III, 1954, 40).
3. тільки недок. Робити що-небудь, напружуючи всі сили, перевтомлюючись. — Пощо тобі так убиватися при сих ділах? (Фр., VIII, 1952, 403).
4. тільки недок. Пас. до убива́ти1.
УБИВА́ТИСЯ2 див. вбива́тися1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 353.