ФІ́ЖМИ, фі́жмів і фіжм, мн. (одн. фіжм, у, ч.). Предмет жіночого модного одягу у XVIII — на початку XIX ст. — каркас з китового вуса у формі обруча, який одягали під спідницю, щоб надати пишності фігурі, а також спідниця з таким каркасом. — А це моя дружина, — мовив Вяземський, підводячи Головатого до худорлявої пані з сивими буклями, яка, сидячи в кріслі, безнадійно потопала у своїх рясних фіжмах (Добр., Очак. розмир, 1965, 410).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 586.